Як стати принцесою від моди чи про тренд на рококо

(У серпневому номері журналу RIA вийшла моя стаття.  Там я обмежена двома сторінками, а тут я викладу повну версію тексту і покажу більше тематичних картинок :)   


 

 

Мода... Для когось це лише бізнес, а для когось — справжнє мистецтво, можливо — просто одяг... Та, все ж, мені б хотілося, аби для більшості жінок мода стала союзником — можливістю підкреслити свій внутрішній світ з допомогою зовнішніх проявів...

З року в рік, від сезону до сезону, ми спостерігаємо як дизайнери зі світовим ім'ям безперервно експлуатують досвід попередніх поколінь... Від 20-х років до 80-х — оце й весь основний діапазон джерела їхніх ідей. 90-і ще надто свіжі у пам'яті, та подекуди я вже і їх відголоски помічаю у колекціях масс-маркет брендів...

Хочеться чогось нового, чогось інакшого, але якщо вірити історику моди Алєксандру Васіль'єву, то для кардинальних змін у моді, потрібні кардинальні зміни у житті соціуму (адже мода завжди являє собою відображення соціальних процесів), а для цього повинна пройти велика війна... На жаль, саме війни здатні руйнувати існуючий порядок, змінювати манеру мислення людей на найглибшому рівні... Та ціна ця занадто дорога, аби ми погодились її сплатити, тож залишимось із ретро-мотивами 20-го сторіччя!

Мало того, що більшість сучасних колекцій запозичує ідеї у семи вищеназваних десятиліть, так і самі вони на додаток не достоту оригінальні! Придивіться: вільні у талії короткі сукні 60-х запозичені із 20-х, романтизм 70-х і силуети із плечима-крильцями явно натхненні 30-ми, а широкі плечі — основна риса 80-х - поцуплені із 40-х (жорстокі часи війни — жінки знову мусили ставати більш мужніми....) Така собі цілком чітка сорокарічна циклічність простежується...

А от якщо звернути свою увагу на такі популярні тепер роки 50-ті і стиль “new-look”, то варто знати: автор цього стилю — легендарний Cristian Dior був переконаним ретроградом і ридма ридав за кринолінами! Саме тут я і хочу зупинитись і вдатися у деталі :)

float:none;

 

Виникає цілком логічне питання: чому, різноманіття заради, дизайнери не шукають натхнення глибше у минулому? Відповідь, на перший погляд, очевидна — тому, що до емансипації, до 1 Світової Війни і Радянської Революції були вони — криноліни — широчезні пишні спідниці із жорсткими основами та сотнями під'юбників усередині... Там, у далекому 19-му сторіччі ( і глибше у минулому), були салони і звані сніданки, криноліни і турнюри, фіжми і застібки-пажі, гамаші і шпильки для капелюшків... О, навіки втрачена, прекрасна епоха!..  Здавалося б, якби зараз хтось спробував знову ввести в моду криноліни, нічого у нього не вийшло би, адже майже ні в кого тепер немає покоївок, здатних майстерно допомогти одягнути усю цю красу, немає просторих карет із позолоченими прикрасами, аби з комфортом пересуватись містом, а головне хто тепер захоче витрачати по дві години (мінімум) на сам лише процес одягання-роздягання?..



 

Та найсмішніше полягає в тому, що “ідея криноліну” вже сидить у нашій модній підсвідомості! Про це шепочуть нам сучасні модні фотосессії, змовницьки підморгують костюми популярних історичних фільмів, ну і зовсім уже не приховує потреби у пишній спідниці тренд на той самий діорівський “new-look”... Та навіть такі модні зараз речі, пошиті “неначе із шовкових хусток” повсюдно демонструють принт із барокових завитків!

 

 

New-look” - це дуже цікавий стиль! Об'єктивно, вважається, що не існує універсального стилю-силуету, адже все так залежить від жінки, від її статури... Та, все ж, сукні у стилі “new-look” найбільш наближені до ідеалу — хорошу фігуру вони вигідно підкреслять, а фігуру не досконалу правильно зкорегують, вибудовуючи найжіночніший силуєт — із ширшими грудьми та стегнами і тоненькою талією. Цей стиль створений саме для того, щоб підкреслювати талію і робити жінку дуже тендітною та беззахисною.

Моделі, котрі у 50-х працювали на Діора, розповідали, що він так сильно затягував на них одяг, що вони могли випити лише півсклянки води — друга півсклянки вже не влізала :)

Цікавий історичний факт — Діору довго не вдавалося розпочати свій бізнес, оскільки ніхто не вірив, що сукні з такими пишними й широкими спідницями, на які йде настільки багато дорогої тканини, захочуть купляти... Часи тоді (1947 рік) були усе ще складними після війни, люди звикли на всьому економити, але в цьому й полягає жіноча психологія: жінкам того часу дуже бракувало розкоші, вони потребували можливості підкреслити різницю між собою та чоловічою статтю... Мені подекуди здається, що з нами зараз відбувається дещо подібне.

 І справа тут навіть не у пишних спідницях... Річ у тім як ми сприймаємо “ті часи”: бароко, рококо, вікторіанську епоху... В нашій уяві вони повняться найкрасивішими взірцями класичного живопису, нескінченно викликають асоціації із вишуканістю, аристократією, просто зачаровують... 

Зануримось трохи у психологію: абсолютна більшість жінок у своєму найніжнішому віці щиро мріяли стати принцесами — мріяли про чудовий замок і красеня-принца, про корону і пишну рожеву сукню, кришталеві туфельки... Так мало кому вдалося зреалізувати у своєму реальному житті цю мрію, але це бажання — стати принцесою - перетворилося на справжній архетип у нашій підсвідомості. Воно багато років не дає дівчатам спокою, саме тому 90 відсотків наречених для свого “найважливішого дня” обирають сукню із корсетом та величезною пишною спідницею, із міріадами мережива та блискіток-камінців... Чи це не найкращий доказ того, чого бажає жінка? Відповідь проста: ми хочемо життя-казки, ми хочемо бути якщо не справжньою королевою, то хоча б справжньою аристократкою...
 

Тож, якщо найближчим часом популярними стануть маленькі криноліни чи багатошарові нижні спідниці — мене це не здивує :)


 


 

 

 

Якщо ви наважились внести у своє життя “трішки рококо”, то треба визначитись чим ви будете надихатися:

Варіант 1: його кодове ім'я - “кринолін” - в стилізації більш старовинного ракурсу це будуть сукні з якомога більш довгими та пишними спідницями, вирізами-човниками, що оголюють плечі або глибокими округлими декольте. Доречними будуть прикраси — кульчики, коль'є, браслет із камінням овальної чи краплевидної форми, а також ж великі камеї, що чіпляються на оксамитову стрічку і пов'язуються на шию. Зокрема зверніть увагу на тканини із цупкого розкішного мережива у вигляді візерунку-завитків. Зрозуміло, що на роботу чи за продуктами ви у такому вигляді не підете, але дочекайтесь коли мине літня спека і навідайтесь з коханим до оперного театру — гарантую, що вечір ви проведете надзвичайно приємно.

 

 

 

 

 


 


 

 

 

 

 


 

 

 

В інтепретації 50-х років цей варіант стане сукнею із дуже пишною спідницею, але довжина її може бути різною — коротенькою і грайливою, до коліна чи до середини ікри...

Особливо добре виглядатимуть принти у вигляді великих чітких квітів — троянд чи тюльпанів... Головна героїня серіалу “Sex&City” полюбляла такі сукні для походів на побачення. Щодо аксесуарів, то це може бути перфорований комірець у стилі Louis Vuitton (неначе позичений у мушкетера), або гарна брошка. Також доречним стане капелюшок-таблетка і лаконічний клатч.

 

 

 

 

 

 

 


 

Варіант 2 — має дещо інкаше емоційне спрямування — це розкіш неприступості, строгість і доброчесність. Дівчата Гібсона, високі комірці із білим мереживом, ніжні шифонові блузки із торочками- “защіпами”. Щодо спідниць, то вони будуть довгими, але не широкими в стегнах — просто розширюватимуться донизу. У вушках — кульчики перлинки, на шиї можливі кручені цепочки...


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

Варіант 3 (останній) — назвемо його “панталончики”. Якщо ваша стилізація буде із ухилом в старовину, то це можуть бути пишні білі штанці із мереживом, довжиною до середини стегна, або штанці (можливо з оксамиту) із шовковими зав'язками-бантиками під коліном

До такого грайливого елементу чудово пасуватиме топ у вигляді корсету із чіткоозначеною лінією бюсту, а на шию хороше вдягнути кольє-ошийник із овальних “дорогоцінних камінців” та з підвісками...

 

 

Інша річ — ті самі “панталончики”, але в стилізації 50-х: одяг подібний, але більш простий, стиль пін-ап, неприхована сексуальність — все дуже округле та апетитне. На грудяг — вкорочений корсет, такий майже ліфчик, а внизу дуже короткі шорти із завищеною талією, та гумочкою в швах довкола ноги, поміж двома речима — смуга оголеного тіла.

 

 

Дуже важливими в усіх цих стилізаціях будуть деталі: для зачіски волосся підбирайте догори та завивайте, плетіть різноманітні коси; в ролі сумочки використовуйте маленькі ридикюлі із застібкою-поцілунком або шовкові мішечки на стіжку, котрі носяться на запястку; щодо взуття — меленький каблук чи середня шпилька з круглим чи гострим носиком.

Побачити ще більше картинок по темі можна  тут (внизу сторінки є багато посилань)

make-your-style.livejournal.com/65954.html