Розвінчання "модних" міфів

Хочу поділитися з вами своїми спостереженнями та роздумами на тему загальновідомих "модних істин".

Почну здалеку: з важливості  зовнішності у житті жінки. І зовнішність тут - це сукупність природних даних, доглянутості, одягу і т. п. Сама я дуже люблю спостерігати в оточенні красиво одягнених жінок. Та я цілком можу "пробачити" жінці-ученому, котра шукає ліки від раку нікчемний вигляд (утрирую максимально...) Звісно, якщо вона ще й виглядає чудово, тоді просто величезний їй респект! Зрештою, будь-якій іншій жінці я також можу "пробачити" нездалий вигляд: погано підібраний одяг, недоглянутість, немиту голову зранку в автобусі... По-перше тому, що люди всі різні: ну от не хоче панянка виглядати інакше, її і так влаштовує, так що ж тепер?.. По-друге: у мене самої бувають такі дні, але ж це не значить, що я завжди така! Отже, більшість жінок довкола, чий вигляд здається нам незадовільним, можуть виглядати так лише тому, що сьогодні у їх пріоритетах - якісь зовсім інші задачі. Зараз знайдуться ті, хто скаже: " - Ні! У справжньої жінки є комплекти зі смаком підібраного одягу на всі випадки життя!" І... я не погоджуся :) Тому що так, є дівчата, організовані від народження: у них все по поличкам розкладено, по табличкам розписано, але якщо в інших не так, це не означає що вони гірші, це лише значить, що зовнішність та стиль - не їх основний пріоритет.
Далі, я хочу зауважити ще одну штуку: зараз мода в моді. Причини цього криються в особливостях суспільного розвитку: часто сучасні жінки не поспішають заводити сім'ї, народжують пізно, або не народжують зовсім; будують кар'єру, самі заробляють гроші та витрачають їх на себе; подорожують; відвідують різноманітні цікаві культурні заходи, що вимагають певного дрескоду. Тобто, ще 150 років назад, середньостатистична жінка у віці 25 років була з купкою дітей, без освіти, роботи і грошей, і кожен елемент її одягу треба було пошити руками, а мода була призначена лише для елітарного прошарку суспільства. Зараз все зовсім інакше! І от, останньою краплею у цю чашу, ми отримали інтернет, котрий дозволяє майже кожній жінці знайти поради по стилю, новини про тренди сезону, і навіть дає можливість купити щось модне з іншого кінця світу!
Тут підкрадається перший ворог, з яким треба бути обережною. Це статті з порадами на модних порталах. Є така професія - "копірайтер". Недобросовісні копірайтери пишуть контент для сайтів просто змішуючи вже написані раніше тексти. І є така особливість впливу ЗМІ на суспільство: якщо новину чи якийсь факт повторюють декілька разів у різних джерелах, то людина сприймає цю інформацію як більш важливу. Беремо недобросовісних журналістів, котрі працюють на модні портали, додаємо вищезгадану особливість сприйняття інформації та приправляємо усе це модою на моду... Збовтуємо. На виході отримуємо нереально велику кількість жінок різного віку, рівня фінансових прибутків, лайфстайлу, національності, котрі свято вірують у "православний" бежевий тренч, у Маленьке Чорне Плаття, туфлі-шпильки кольору нюд та решту модної єресі. І найгірше за все те, що усі ці псевдознання вони поспішають передати ланцюжком усім, хто ще не в їх рядах.

Уся ця величезна передмова була необхідна аби підвести до наступного: можна створити цілу багатоступінчасту систему, де основною координатою буде важливість її зовнішнього вигляду в житті людини і, суть в тому, що чим більшим пріоритетом є зовнішність для жінки, тим більше ресурсів (грошей, уваги, часу, зусиль) їй довдеться докладати для цієї сфери.

І тут звучить перший міф, що часто зустрічається серед невдалих модних порад. Про те, що начебто можна бути завжди модною-стильно-ефектно одягненою, навіть маючи зовсім мало одягу. Перше що я про це думаю: якщо у мене є знайома і в неї є чудове маленьке чорне плаття, я можу щиро захоплюватись тим, як вдало вона буде щоразу комбінувати його з різними аксесуарами, але я завжди бачитиму, що це одне й те саме платтячко. Тут хочеться нагадати як часто ми чуємо фразу: краще купити одне, але дороге і якісне. Так от: навіть дуже гарні, дорогі, дизайнерські речі є так само впізнаваними зі сторони, як і найпростіша річ. Це вже не кажучи про те, як часто треба прати одяг, котрий постійно носиться і за скільки часу він втратить нормальний вигляд. Тому варіант мало речей, але дуже дорогих, у цьому плані нічого не змінює.
Це не страшно, у цьому немає нічого поганого: одяг же не одноразовий! Декотрі улюблені речі можна носити роками і навіть десятиліттями. Я так роблю. Але одягу в мене направду дуже багато і виходить, що кожна окрема річ носиться рідко, зношується повільно, довше має достойний вигляд.
Ви можете сказати:
" - Не всі так пильно помічають хто у що вбраний." Це правда, хтось помічає, а хтось - ні.
" - Навіть якщо усі знайомі помічають, що жінка постійно носить одні і ті самі речі (коли одягу в неї порівняно мало), то яка різниця, якщо вона виглядає у цьому добре, все пасує і самій їй усе подобається?!" А різниця ось яка: якщо вдягається людина щиро лише для себе і стороння думка про її вигляд цікавить панянку мало (а також інші її характеристики, оскільки одягом часто підкреслюють статус та фінансове благополуччя), тоді звісно, десяток вішаків у шафі - цілком достатньо. Але якщо для дівчини дуже важливо набути репутації першої модниці, місцевої стильної ікони, то вона постійно буде відчувати "брак матеріалу", тобто одягу. Якщо коротше, то я раджу кожній дівчині, розмірковуючи про свій стильний шлях, спершу визначитись, де вона сама знаходиться на цій координаті пріоритетів.
От особисто для мене одяг має великий рівень пріоритету, у першій десятці я би сказала. Тому ось такі от набори викликають у мене страшний смуток:

Щоб якось заокруглити цю думку хочу запропонувати вам подивитись таке класне відео - я показувала його на своєму семінарі  (тільки спершу подивіться і лише потім продовжуйте читати, а інакше - не цікаво!): https://www.youtube.com/watch?v=hm37wbkBxhI

Гарне відео, правда?
Що цікавого ви у ньому побачили?
Що можна так по-різному виглядати в одній і тій самій білій сорочці, так?

А от я інше помітила... Помітила, що панянка у своїх десяти комплектах ЖОДНОГО разу не повторила більше ні одну іншу річ. Тобто від кульчиків і перстенів до туфель і сумок, вона щоразу все брала нове! Я в жодному разі не пропоную нікому завалити хату шмотками, але я наполягаю ось на чому: якщо ви для себе усвідомили, що ваше місце на вищезгаданій координаті вгорі (тобто вигляд відіграє дуже важливу роль у вашому житті), то геть малим гардеробом ви обійтись не зможете.


 

Наступний міф проголошує:
ви можете носити недорогий одяг, але ви зможете завжди виглядати як розкішно вбрана жінка, якщо у вас будуть дорогі аксесуари (взуття, сумка, окуляри тощо)
Дуже часто ця ідея приваблює дівчат, котрі з допомогою одягу воліли б підкреслити свій статус, але при цьому зобразити своє фінансове благополуччя набагато кращим, ніж воно є насправді. Тобто жертвами саме цього міфу зазвичай стають ті, хто хоче показати з себе не того, ким є насправді.
Так от, ця ідея спрацює, якщо основа вашого гардеробу - одяг верхньої межі середнього сегменту. Якщо в усіх ваших речей ідеальні шви, виточки та застібки, і всі ваші речі досконало сидять і виготовлені із якісних натуральних тканин. А от якщо навпаки: ви три роки жертвуєте відпусткою аби купити собі сумку Chanel 2.55 і вдягаєтесь у масмаркеті з його поліестером та нитками, що стирчать з усіх кривих швів, і продовжуєте зі своєю "такою статусною" сумкою їздити в маршрутках...тоді це одна з найбільших дурниць, яку лише можна вигадати! Ніхто тоді про вас не подумає, що ви добре забезпечена людина, навіть якщо ваша сумка - брендовий оригінал.


І останній, але складний та багатошаровий міф на сьогодні:
будь-яка жінка може стати практично іконою стилю і знайти свій унікальний персональний стиль, якщо досконало вивчить основні модні правила!
При цьому модні правила це від "горизонтальні смуги повнять, а вертикальні виструнчують" до табличок типів фігур, теорії кольоротипів і ненависного мені "базового гардеробу" (жодна інша дурниця не наробила жінкам стільки біди серед усіх цих порад, скільки поширена ідея "базового гардеробу")


Увага!!! Я не заперечую користі правил як таких. Та я переконана, що усі ці правила разом узяті взагалі не мають жодного відношення до категорії "індивідуальний стиль". Так, з їх допомогою можна не наробити великих помилок (що, звісно, вже непогано). І це дуже добре, якщо дівчина знає свій тип фігури, орієнтується у фасонах та принтах, котрі пасують її типу зовнішності. Але про неї ніколи в житті не скажуть "Ось у цієї людини є свій унікальний песрональний стиль", якщо вона немає власного розвиненого смаку та чіткого усвідомлення як можна транслювати назовні свою яскраву особистість з допомогою туфель-сукні-шалика і т. д.!!! Може їй це і не потрібно? Ну гаразд, але давайте про тих, кому потрібно і дуже хочеться. Те що я можу порадити аби виробити смак: безкінечно, невтомно, завжди шукайте гармонію в оточуючому - відвідуйте мистецьки виставки, дивіться гарне класичне кіно, гортайте альбоми з живописом, розвивайте уяву, читаючи книжки, особливу увагу приділяйте природі (тому що такого неймовірного рівня візуальної гармонії, який є в Природі, немає більше НІДЕ) і постійно аналізуйте побачене, шукайте причинно-наслідкові зв'язки.
І наостанок: я не вірю, що кожному дано мати свій індивідуальний стиль, особливо зважаючи що далеко не усім він потрібен...
Я хочу показати вам ще одне чудесне відео про неймовірну людину - Tziporah Salamon.
https://www.youtube.com/watch?v=ey58QCTqf_s

 Боже, скільки живопису сховано в одній цій людині!!! Для мене такі люди - кращий приклад того, про що я говорила: і про координату пріоритетності і про індивідуальний стиль...