Повна версія статті для журналу про 5 день LFW


 

Одним із найбажаніших показів Львівського Тижня Моди став показ бренду “Frau Blau”, а націкавішою зустріччю стала лекція Філіпа Блау “Шлях Дизайнера”. “Frau Blau” - це дует подружжя Філіпа та Лєни.

Сам Філіп народився у Києві, а у 1986 році навіть встиг пожити у Львові, про що зберіг приємні спогади. Згодом він емігрував до Ізраілю, де і познайомився з майбутньою дружиною Лєною. Вона вчилася у Вищій школі дизайну “Шинкар”, а Філіп на той час займався рекламою та ілюструванням дитячих книжок. Він вже тоді любив одяг як явище, адже, на його думку, одяг — це найкоротший шлях для комунікації. Дипломна робота Лєни у “Шинкар” стала їх першим спільним проектом. Вона закінчила цей заклад у 2002 році і увійшла в десятку кращих його випускників за останні 40 років. На 2002 рік ситуація складалась так, що більшість студентських робіт тяжіли до мінімалізму, за 4 роки навчання вони не вміли перейти від формального одягу до оригінального дизайну. У 2000-2002 році відбувалася Балканська війна і всі довкола тільки про це і говорили. ЗМІ повнилися фотографіями про те, як старенькі бабусі з тюками за спиною покидають затишні квітчасті села і тікають в нікуди, а літаки бомбардують міста. Саме це послужило ідеєю для дипломної роботи Лєни — колекція під назвою “Біженці”, адже усі ми — по-своєму біженці: не тільки біженці з гарячих точок, але й біженці з дитинства, біженці з ситуації, зрештою навіть біженці із холодного в спекотний клімат... Аби створити цю колекцію Лєна подорожувала Європою та на блошиних ринках скуповувала об'єкти побуту, що максимально насичені енергією реального домашнього життя: килими, хустини, ковдри та інше. Її дипломна робота привернула максимум уваги і стала чимось абсолютно новим, стала своєрідним прецедентом у тодішній ізраїльскій модній галузі. В ній були представлені дуже незвичайні речі: спідниця зшита із справжніх оренбургських хустин; куртка, зроблена з армійської ковдри з іменною етикеткою, котрою накривались в казармах, куплена в Парижі; сукня під назвою “безкінечні обійми”, пошита повністю з найдешевших рукавичок; річ-мішок, виготовлена із “бабусиного” халата, але лінії крою повторюють жіночу уніформу SS. Сукня із “килимка з котиками” та рукавами із в'язаних шкарпеток, розміщених так, аби п'яточка припадала на лікоть. Тобто кожна річ із цієї колекції мала максимальну кількість емоційно забарвлених елементів, що було дуже неподібно на всі інші дипломні роботи. Наступного ранку Лєна прокинулась знаменитістю і на них посипались пропозиції та замовлення, але подружжя вирішило створювати власний бізнес самостійно. Першим їхнім винаходом стали прості кольорові футболки, до яких у якості довгих рукавів пришили смугасті підколінники знову з п'яткою на місці ліктя. У них було бажання створювати моду і втілювати свій творчий підхід. Їх речі почали продаватися і з'явилися перші заробітки. Вони відкрили свій перший магазин у покинутому непопулярному районі, де була дуже низька орендна плата. В цьому магазині був надзвичайно ефектний інтер'єр, подібний на ляльковий театр: із кулісами та балконом, де регулярно змінювалась експозиція. Їх переповнювали почуття першовідкривачів, адже за наступні 4 місяці у цьому районі інші дизайнери відкрили 30 своїх магазинів, а орендна плата збільшилася у 20 разів! Власники приміщень усвідомили свою владу, а міськрада облаштувала там платні парковки... Фактично, вони почали нову хвилю в ізраїльскій моді. Наступним етапом стали зміни у виробництві тканин, адже більшість фабрик що виготовляли матерію до 70-х років займались лише етнічними візерунками, а згодом і ті занепали... Тобто дизайнер міг лише випадково купити кілька метрів якоїсь симпатичної тканини, пошити з неї декілька речей, але дозамовити потім ще можливості уже не було.

У 2008 році почалася економічна криза, що в першу чергу вдарила по модній галузі — тоді жодна з зимових колекцій не була проданою... Новий етап у розвитку бренду розпочався із співпраці із відомим художником та дизайнером Зоєю Черкасською для виставки “Le bal des victimes” (назва походить від так званих балів жертв часів французької революції, коли знать як символ можливого гільйотинування носила на шиї червоні стрічки) — символу скарги на суспільну ситуацію: організатори замовили “Frau Blau” створити вбрання для незвичайних ляльок. Тоді стало зрозуміло, що в такому маленькому масштабі шити одяг — недоцільно. Тож вирішили створити для ляльок вбрання з намальованими деталями (гудзиками, кишенями, самими строчками). Ця виставка була дуже політизованою, адже в ній висміювалися усі недоліки держструктур, і набула широкого розголосу.

Замовлення по друку для “Frau Blau” виконувало підприємство, що зазвичай друкувало рекламні щити або ковролінові доріжки. Надалі “Frau Blau” друкували свої принти на особливій тканині ITY – це натуральний дихаючий стрейч, що має унікальну натяжку в усі сторони. Цим забезпечується його ідеальна посадка на будь-яку фігуру, одяг з такої тканини сидить як влитий. За кілька наступних років дизайнери експерементували із можливостями друку на тканині і винайшли для себе найкращу технологію: якщо зазвичай (ротерний друк чи шовкографія) малюнок фарбою наноситься лише на поверхню тканини і при розтягуванні він нищиться, то вони під тиском та температурою просотують тканину фарбою наскрізь, роблячи малюнок частиною матерії. Символом бренду стали стрейчеві кофтини на довгий рукав з зображенням у вигляді сорочки, краватки та піджака. Людям у Ізраілі часом дуже хочеться цього європейського класичного ділового стилю, але в надзвичайно жаркому кліматі із вологістю 80 % носити такі речі насправді є просто неможливим. Тож унікальний винахід “Frau Blau” - намальований костюм, цитую: “в країні, де навіть у прем'єр-міністра офіційна форма одягу — це “пожована” сорочка без краватки”, стала спасінням для журналістів, юристів, архітекторів і усіх, кому хотілось виглядати по-діловому. При цьому набір кольорів чи фактур тканини, котрі можна зобразити друком є абсолютно необмеженим!

Сама їх назва, що перекладається як “Пані Напідпитку” німецькою мовою стала провокацією. Їх незвичайні каталоги заміняють покази на Тижні Моди, якого немає в Ізраілі. А їх унікальний стиль завжди несе ідею про те, що головне в одязі — не те, чим він є сам по собі, а те враження, яке хоче справити в ньому людина. І цей дует постійно іронізує та заграє з цією темою! З однієї сторони вони досконало вивчили особливості людської анатомії та сприйняття зором та мозком зображень: таким чином збільшуючи на декілька відсотків світлість зображення в зоні грудей можна додати візуально жінці розмір до бюсту, а зробивши на декілька відсотків темнішою зону на животі створити візуально струнку талію! З іншої сторони увесь цей серйозний підхід одразу нівелюється протилежною позицією: “це лише заява, що я у вечірній сукні, а не справжня вечірня сукня”. Їх друкарська технологія дозволяє жінкам одягати речі, що виглядають як сукні грубої в'язки чи грубі картаті пальта, або ж навіть жакети із дерев'яної фанери! Костюм із багатьох шарів шкіри важив би декілька кілограмів, а сукні із десятками величезних кристалів Сваровскі — декілька десятків кіло, але “Frau Blau” роблять усе це можливим! Так жінки на останніх місяцях вагітності роблять непомітним свій животик, поки стоять прямо у сукні з міріадами спеціальним чином намальованих намистин...

До Львова Філіп привіз їх нову колекцію “Lustre” на сезон весна-літо 2014 — натхненням для неї стало сяйво кристалів. В колекції кристал розглядається не як елемент ювелірної прикраси, а як самостійний об'єкт, наповнений магією і особливою енергією. Представлені декілька основних тем: абстрактний калейдоскопічний простір, строгі філігранні форми з тематикою нижньої білизни і дифракція сяючих кристалів. Спеціально для показу на Lviv Fashion Week майстрами з фірми Lorossa були створені унікальні маски-корони, щоб розповісти історію колекції в естетиці Південно-Східної Азії.

Також хочеться відзначити покази іще кількох дизайнерів. Серед них - OKSANA PIEKNA, що вже вдруге представила свою колекцію на LFW. Цю колекцію Оксана створила для захисту своєї магістерської дипломної роботи. Вона складалася із 12 моделей, де основним натхненням став сецесійний архітектурний стиль: здавалося наче лінії суконь на моделях зійшли із найгарніших зразків львівської архітектури початку 20-го століття. Серед використаних тканин — атлас, фактурний жакард, шифон та мереживо і все це у світлих кольорах, що вцілому дало ефект надзвичайної витонченості та вишуканого смаку.

SERGEY PROSKURNIA представив дуже стильну та актуальну колекцію, де поєднав молодіжний стиль унісекс (сірі пальта прямого крою із чіткими лініями) та класичну дівочість (сукні в горошок із круглими комірцями пастельних відтінків та кольорові яскраві колготи).

VALENTINA NEBARSKY — дизайнер із Білорусії, продемонструвала одяг для жінок і чоловіків. Для свого показу вона поєднала стиль гранж та природні містичні мотиви, котрі втілила з допомогою об'ємних квітів у волоссі та зачісках моделей із мокрим ефектом. Оригінальною деталлю її моделей стали ряди пухких китиць із товстих ниток, а суміш легких та грубих тканин додала фактурності усій колекції.

В основі колекції Marta Wachholz весна/літо 2014 - інтерпретація чоловічої сорочки, поєднання протилежних форм чоловiчого та жiночого одягу: легких, грайливих воланів iз строгiстю класичного ділового одягу. Цікавим елементом, що по різному втілювався у кожній окремій моделі, стала витинанка на тканині у вигляді намиста, тобто прорізи круглої форми різних розмірів. Використані натуральні тканини — льон, джинс, різноманітна бавовна. Серед кольорів домiнують голубий, синiй, червоний, бiлий і чорний кольори. У порівнянні з попередньою колекцією, ця була свідомо більш комерційною і згодом дуже швидко продалася.

Показ AMINA VISHNEVSKAYA був проявом класичної жіночності — складався із суконь та брючних костюмів з мережива та квітчастого принту. Щодо бренду OKSANA MUKHA, то цього разу пані Оксана вперше робила спільну колекцію із своєю донькою — Катериною Яловою. Безумовно, “свіжа кров” пішла на користь традиційному стилеві розкішних вечірніх суконь: спостерігаючи за моделями інколи було абсолютно очевидно котру із суконь створювала мати, а котру — донька...