Два наступні, найбільш цікаві дні проходили на території виставкового центру Shuvar-Expo. Але для мене і ще групи зацікавлених четвертий день розпочався із лекції про прогнозування трендів, котру провела британський спеціаліст Марлен Вулфорд. Пані Марлена розповідала про те, як різні компанії прогнозують модні тренди наступних сезонів та продають свої прогнози великим брендам; про те, якими інструментами вони користуються і як це складно... Лекція була дуже цікавою і окреме задоволення я отримала від вишуканого інтер'єру British Council.
Цей день був найдовшим та найбільш насиченим. Усього 11 дизайнерів показали тоді свої колекції і на декотрих з них я хочу зупинитись детальніше. David Bacali - дизайнер зі Словенії — показав колекцію з принтами 3-D-ефекту у вигляді людських тіл, але найбільш привернув увагу до себе тим, що одягнув на всіх моделей стилізовані намордники... Чесно кажучи, мені це не сподобались: оригінальність-оригінальністю, але є такі прояви підсвідомості автора, котрі ніколи не варто демонструвати назовні...
Ivanna Yukhymchuk вже вдруге цього року потішила дуже приємною та позитивною колекцією — речі дуже дівчачі, з мереживом, шовком та шкіряними деталями.
Анна Яковенко, котра також показувала свою колекцію і минулого сезону, створила гарні та розслаблені речі для дуже впевненої, спокійної та зреалізованої жінки.
Колекція Ольги Романової викликала у мене щирий захват — в загальному це були сукні та комбінезони, стилізовані під чоловічий костюм. Основний мотив — стиль 20-х та 30-х років, візерунки ар-деко, зачіски “марсель”, макіяж як у зірок німого кіно та обличчя, затягнуті у чорні вуалетки... Дуже гарно, дуже стильно та вишукано. Вдалим доповненням стали ефектні аксесуари від фірми Levus.
Наступним показом, від якого у мене перехоплювало подих при виході на подіум кожної моделі — був показ польської дизайнерки Наташі Павлюченко. Рівно рік назад ми побачили її одяг у Львові вперше і вже тоді було ясно, що ця красива жінка має дуже хороший смак і вдало інтерпретує його у виготовленому одязі. Але колекція “Tristezza”, котру Наташа показала нам цього разу була дечим особливим... Набагато більш м'якою, ніжною, вразливою та прямолінійно жіночною стала та жінка, образ якої ми побачили на подіумі. Моделі виходили в чорно-білих сукнях та фатинових спідницях з макіяжем циркових мімів на обличчі, вони крокували темною залою під світлом поодиноких прожекторів і здавалось, що ось-ось звідкись пролетить під куполом еквілібристка — діва піднебесся... Це було дуже сентиментально та чуттєво. Пізніше, на прес-конференції, Наташа розповіла що ця колекція — данина її минулому, її дитинству, коли маленькою мама водила її до цирку (що може бути і сумним, а не тільки веселим...) і сама вона займалась балетом, який мусила покинути заради теперішньої професії... Хтось із журналістів із нерозумінням розпитував куди ж можна носити прозорі спідниці... Мені стало шкода наших жінок...
А потім відбувся показ, котрий особисто для мене став показом Тижня! Це був показ колекції одного з організаторів Lviv Fashion Week - молодого та безперечно дуже талановитого дизайнера Петра Нестеренка-Ланька. Через обов'язки організатора він уже дуже давно не представляв нових колекцій, але, як розповів пізніше, до ювілейного десятого Тижня просто мусив створити щось особливе! Перед показом гостей у холі побільшало, усі з гордістю носили в руках запрошення-магнітики із косівськими візерунками, перешіптувалися про те, що ж покаже пан Петро... Усі чекали чогось такого, але ТАКОГО не чекав ніхто! Зал переповнився гостями, на плазмових екранах змінюючи один одного відобразилися зображення на етнічні теми, заграла запальна музика... На подіум вийшов чоловік у білій туніці, шкіряній камізельці та високих сандаліях, із безліччю глиняного намиста на грудях та із великим гуцульським глеком під пахвою... Зал вибухнув оплесками! Це була прекрасна велика чоловіча колекція! Кожен окремий комплект одягу був дуже гармонійно підібраним і усі чоловіки, що виходили на подіум виглядали дуже гарно, дуже по-українськи, дуже сексуально... Скажу чесно: цих хлопців хотілося! Просто хотілося! Подіумом ходив такий правильний добрий український тестостерон і це було просто чудово, зважаючи на те, наскільки часто зараз ожіночнюють чоловіків у моді... Дівчата що сиділи поряд зі мною ледве не вистрибували зі своїх крісел від захвату, а я думала про те, що за кілька останніх сезонів Lviv Fashion Week я бачила різну етніку: вишукану (в Богуцької), веселу (у Люби Чернікової), сучасну (у Mykytyuk&Yatsentyuk), але етніка, котру запропонував Нестеренко-Ланько була модною!!! До цього настрій у мене був не дуже добрим, але після показу пана Петра я вийшла з залу із посмішкою від вуха до вуха.
На останній, п'ятий день, показів було заплановано вдвічі менше, зате було двоє хедлайнерів — Роксолана Богуцька і Оксана Муха.
Роксолана Богуцька представила колекцію в стилі кінця 60-х та 70-х років. Представлені речі я би поділила на три підгрупи: довгі сукні з принтованої тканини (зображення неначе численно помножений кадр кіно-плівки...); сукні та брючні костюми із геометричним ромбовидним принтом в психоделічній кольоровій гамі (оранжевий, зелений, фіолетовий); більш вечірнього та святкового вигляду сукні в білому та блакитному кольорах — із тисячма шифонових пелюсток або великими лискучими паєтками в якості декору. Більшість моделей виходили у великих сонячних окулярах, схожих на ті, що так полюбляла Софі Лорен, а макіяж у вигляді помітних стрілок ще дужче додавав їм схожості із кіно-зірками 70-х. Це була дуже гарна і цікава колекція з дуже носибельними речима.
Оксана Муха в порівнянні з минулим роком показала досить невелику колекцію вечірніх та весільних суконь на будь-який смак — від вузьких, прикрашених пір'ям до класичних на основі корсету та пишної спідниці зі складними вишивками бісером, стразами, перлами...
Я лишилась вдячною організаторам, задоволеною та приємно виснаженою від кількості вражень :)
автор: Лілія Сушко
Читайте також
