Покази авангардних колекцій розпочалися із робіт Ольги Гнатюк.
(більше фото від Інки Голодняк на її сайті: http://bokeh.com.ua/photoreports/265_lviv_fashion_week_vesnalito_2013_den_drugij/page/1)
Не треба володіти вмінням читати думки, аби зрозуміти, що Ольга надихнулась відомою сукнею Іва Сен Лорана, котрий у свою чергу надихнувся творами Мондріана.
З однієї сторони, речі вийшли непогані, а з іншої: якщо так сподобалась ідея Сен Лорана, то може і самій в якості лейтмотиву варто було використати твір живопису, котрий досі у такому ракурсі не розглядався, створити щось по справжньому “своє”?..
Наступна колекція належить Steblakizm & Jana Karbovska. Мені у ній сподобались окремі деталі-задумки, наприклад: прозорі шифонові вставки в оригінальних місцях, елементи подібні на риб'ячі жабра, зображення єгипетських символів, декоративні елементи з гнучкого дроту в одязі та їх дублювання у прикрасах... А не сподобалось те, що разом усе це виглядало якось негармонійно, неначе докупи склеїли нічим непоєднувані шматочки різних пазлів...
Юлія Пастух представила кілька моделей з одним основним елементом: це були вставки з гнучкої як гармошка матерії, що за текстурою нагадувала кравецький прийом “вафлі”.
Ці вставки за бажанням манекенниць то вкорочувались, то розтягувались і виконували функції, сукні, сумки, спідниці... Остання модель вийшла на подіум з сумкою, а потім розкрила її, влізла всередину і зробила з неї щось на кшталт хомута у себе на голові... Не сказала б що це було дуже гарно, але оригінально та весело — це точно! :)
Моделі Ольги Чорноволової викликали в мене цілу гаму почуттів і лише одне питання: “ - Навіщо?..” Ну от справді: навіщо виконувати стільки трудоємкої роботи, аби в результаті отримати таке?..
У мене в дитинстві була книжка про моделювання одягу — мені її бабця подарувала. Книжка була видана на межі Радянщини та Незалежності і містила абсолютно дурнуваті малюнки — приклади конструкторської модної діяльності інженерів-закройщиків у Союзі 20-х — 30-х років. Дуже нагадало...
Шановні панове модель'єри, якщо ви не вважаєте моду мистецтвом, то на мою персональну-особисту-суб'єктивну думку, вам варто відірвати рученьки, аби ви не натворили “справ”... Але це ще півбіди... Біда — це коли такі люди, починають створювати авангард, тому що авангард — це і є мода, як мистецтво. Насправді, мені вас спитати хочеться: у вас взагалі є елементарне почуття прекрасного??!!! 20-е сторіччя подарувало світові величезну кількість геніїв моди, але один з них нещодавно покинув цей світ, лишивши по собі спадок із втіленої Краси. Це був Александр МакКуін і у мене таке відчуття, що жоден з вас ніколи про нього не чув, а він якраз здебільшого робив авангард...
Ірина Поліщук створила кілька моделей, щедро розшитих великими гудзиками і вони хоч трохи містили у собі якоїсь візуальної гармонії...
Валерія Карлікова теж не змогла обійтися без об'єму.
“О! Дівчина, певно, дізналась про костюми Бакста для “Рускіх Сєзонов” Дягілєва у Парижі” - наївно подумала я, розглядаючи спідниці-абажури...
Але ні... Вона просто вирішила підзаробити — продати костюми для регулювальників на складних перехрестях нашим даїшникам...
Ростислав Русіонов і Христина Черевичник представили моделі з алюзією на одяг середньовічних дворян — надвисоке взуття і об'ємні штанці, рукави... Ідея непогана, але виконання залишає бажати кращого.
На жаль, на жаль панове... “маємо те, що маємо...” (Нікого такого ж рівня як Разова і Кузьо з минулого сезону, цього разу в проекті не було :((
Читайте також
