Ще один цікавий захід в рамках #Brandfactory на LFW - це воркшоп Олени Підопригори, керівника бізнес напрямку Impact Hub Odessa "Бізнес-моделі у fashion-індустрії"
Переказую! :)
Ми живемо у період так званої “індустрії 4.0”. У 2012 р. про це почали говорити німці, але після даоського форуму 2016 р. заговорили про це майже усі... “Індустрія 4.0” - це про “інтернет речей” - коли звичайні побутові речі здатні приймати, обробляти і зберігати інформацію. Прикладом таких речей можуть стати холодильники, що самостійно замовляють бракуючі продукти, або кросівки з чіпом, що рахують кроки, чи пляшечка, котра надсилає смс вам на телефон, коли її хтось чужий відкрив...
Також, це нові бізнес моделі. Зазвичай бізнес моделі (у модній індустрії) характерні для Європи, складаються з цінової політики та орієнтованості на тренди та сезони.
Luxury brands - це компанії, що продають власну історію, спадок свого імені, причетність до елітності власного бренду. Усе це їх додана вартість (ціннісна пропозиція).
High Fashion designers продають “обличчя” власних дизайнерів та їх “ім'я” (тому вкладають так багато коштів у їх популяризацію). Для такої бізнес-моделі дизайнер повинен постійно “світити лицем”, “піаритись”.
Premium brands (не дивляться за сезонністю та трендами) — це ті, хто виник навколо комерційних та індустріальних ноу-хау.
Fast Premium brands орієнтуються на тренди і частково на сезонність. Їх колекції мають коротке життя. Ціннісна пропозиція — це поява лімітованої кількості новинок, які більше ніколи не відшиватимуться.
Mass Basic Retailers беруть культові моделі та відшивають їх дешево, роблячи доступними. По суті, це культові луки за приємними цінами.
Fast Fashion Retailers - це 2 тижні для кожної нової колекції. В Україні прикладом такого виробника є VOVK - щотижня з'являється 3 нових моделі в асортименті, і оскільки він постійно оновлюється, сезонність не відстежується.
Не намагайтеся почати бізнес, вигадуючи кардинально нову модель, - краще узяти вже існуючу та видозмінювати її поступово.
Використання таблиці: заповнюється одноразовими стікерами в кожному розділі. Поступово усе надлишкове знімається і залишається найважливіше.
Customer сегмент - ваші клієнти. Демографія більше не працює. Треба апелювати до емоцій та цінностей людини. До приладу, мінімалістичний одяг обирають дуже різні жінки, але всі вони є дуже незалежними по своїй суті.
Візуальний образ бутіка повинен працювати для цільової аудиторії, тобто асоціюватися з її стилем життя та бажаннями.
Коли ви спілкуєтеся з потенційним клієнтом, ви повинні намагатися отримати від нього максимум інформації про його потреби, але у комфортній для нього формі.
Інформаційні канали: не SMM єдиним. Варто шукати живих людей, відвідувати тематичні заходи та події (наприклад “Всі свої”, Гешефт, різні ярмарки та проф. виставки)
Для колаборації завжди шукайте партнера, здатного дати вам більший медійний простір, більший розголос, але вигадайте пропозицію, від якої такий партнер не захоче відмовитися, вигідну і для нього (так бренд Lapti відшили взуття для Anna K., чий показ відбувся у Нью Йорку і про них написали у Vogue).
Більшість відомих виробників одягу дізнаються про текстильні новинки на професійних заходах, доступ куди є дуже лімітованим, а потім закуповують аналогічний дизайн тканин у так званому Білому Китаї, де можна отримати відстрочку платежів на 3-6 місяців. Тобто пошити і продати колекцію, а потім розрахуватися з постачальником тканин. Але щоб мати можливість працювати на таких вигідних для себе умовах, треба вміти вести переговори, мати знайомства та домовленості. Якщо не вмієте самі, шукайте менеджера!
Ключові активності:
французька модель — виготовлення, дизайн і рітейл — усе на місці;
італійська — на місці лише дизайн та виробництво, а рітейл делегують;
американська - дизайн і рітейл у себе, а виробництво у 3-х країнах.
Пам'ятайте, що люди — це також ключові потужності .
Fad — маленька частина товару, функція якої полягає у привертанні уваги, створенні яскравих плям на вітринах. Є переважно аксесуарами, випускається лімітовано.
Створення ціни:
Розміри стандартної націнки у створенні ціни дизайнерських речей в середньому складає 4. Не повинен опускатися нижче 2.5. У Zara він складає 6.2.
Подумайте, скільки, до прикладу, офісний працівник може заплатити за офісний костюм. Якщо від отриманої суми відняти коефіцієнт, то залишок можна віддати на експерименти технологу при умові, що адміністративні витрати (заробітня плата, оренда) враховані.
Якщо ви з цим не згідні, терміново шукайте менеджера!!!