Це буде великий складний пост, сповнених усіх можливих естетських страждань та переживань, тому тонким натурам пропоную поберегти квіти своєї селезінки і навіть не читати :))
(на фото Ginta Lapina)
На 14 LFW була невелика група дизайнерів, чиї покази загнали мене в глухий кут. Про кожну з таких колекцій складалося враження, наче їх створював не один дизайнер, а дві кардинально різні особистості: одна — талановита і майстерна, а інша — недбала і з жахливим смаком...
Чесно: я досі не можу зрозуміти як так могло вийти, як вони узагалі це роблять!!? Як одна і та сама людина під своїм ім'ям може випустити на подіум красивий, вишуканий, якісний одяг і тут же речі, вигляд та якість яких викликають лише негативні емоції?.. Відповідь на це запитання залишатиметься загадкою, поки хтось із цих дизайнерів не підстереже мене у темному провулку )))
Так чи інакше, але на прикладі одного показу я вам цю загадку, все ж, продемонструю.
Інна Ігнатієвська вперше показала свою колекцію нам навесні 2014: http://lvivfashionweek.com/designers/inna-ihnatievska/inna-ihnatievska-aw-2014
І враження вже тоді були такими самими: забагато одиниць, половина з яких були абсолютно зайвими і дуже невдала стилізація. Це було направду шкода, оскільки решта речей були цілком непоганими і, представлені іншим чином могли б заграти в набагато кращому світлі...
Колекцію, котру пані Інна презентувала на весну-літо 2015 була порівняно великою. http://lvivfashionweek.com/news/lviv-fashion-week-den-3-inna-ihnatievska
Навіть якщо рахувати за якимось геть очевидними критеріями, то одяг у цій колекції був у 5 (П'ЯТИ!!!) різних стилях!!! Що вже, саме по собі, перекреслює будь-яку ідею нормальної дизайнерської колекції.
Я почну з хорошого. Одним із цих п'яти напрямків був одяг із льняної тканини, що нагадувала домоткане українське полотно. Декоративних акценти було два: перший — прямокутні картинки з бісером; другий — переплетені кольорові смуги, що надавали одягу наліт естетики етнічних фестивалів, на кшталт перших Шешорів.
Ось цей чоловічий комплект з прямокутником ірисів на спині — просто the best! Поруч зі мною сидів Мирослав Мельник і йому теж сподобався. Мені така річ десь перегукується із свиткою юного Шевченка. Тобто це якраз той рівень загравання із українськістю, котрий може сказати про смак дизайнера тільки хороше.
Ці речі виглядали гарними, в них вишукано простежувалась легка українськість. В дівочих сукнях вирізи на спинах та боках додавали спокусливості, але не переходили межу здорового глузду.
Ось тут, мені особисто здається, що прямокутник спереду — вже зайвий. Взагалі, декоративні елементи на спині — це завжди трохи краще і трохи тонше, ніж от так на живіт все ліпити...
Ці речі було приємно бачити, їх хотілось носити і купляти. Я вважаю що ось на цій групі комплектів показ мав закінчитись. А якби їх ще стилізували більш радикальним сучасним мейком-зачісками і взуттям, враження було би просто “в десятку”.
А далі було все сумніше і сумніше...
Я стараюсь не бути категорично: світ великий, всі люди різні і в кожного свої смаки... Але з ось цим одним відтінком я готова самостійно боротися на барикадах! Цей відтінок рожевого не пасує ЖОДНІЙ дорослій жінці і єдиний вид речей, котрий у цьому кольорі виглядає гармонійно — це токсичні м'які іграшки, котрі років 10 назад продавали на залізничних станціях нещасні жителі периферії...
І совість не дозволяє мені промовчати про цей “унікальний” трикотаж. Фігура подіумної моделі завжди на порядок краща (на два-три порядки якщо по чемному), ніж фігура середньостатистичної жінки і навіть на ній ця матерія пішла складками, зуміла знайти якісь зайві частини, зробити тіло менш гарним, ніж воно є насправді. Заради усіх святих, уникайте трикотажу такої якості!
Ось сукня, котра, в принципі, могла би потрапити в першу групу. Але що це я бачу там?.. :))
Це мачок, котрий ні сіло ні впало виріс на животі...
Знаєте що роблять мами, коли їхні сини-школярі деруть свої зимові куртки? Вони йдуть у магазини з швейною фурнітурою і купляють такі заплатки зі спортивними надписами, котрі треба кріпити з допомогою гарячої праски... Так от ці маки на сукні — це от точно як ті заплатки ((
Класичний нормальний простий літній чоловічий костюм. Маки... Ні, маки на чоловічому костюмі — навіть на лацкані і рукаві — це не проблема. Там можуть бути маки. І в інших місяцях можуть. І інші квіти можуть. Але ці маки, котрі мали би символізувати українську вишивку, зроблені настільки неякісно, настільки китайсько (в поганому сенсі слова), що, особисто в мене, такі декоративні елементи викликають нервове тіпання ока...
Декоративний елемент треба було таки лишити чоловікам на спині. А так — телепузики...
Ось ця сукня була заключною. Ззаду добре — спереду так собі. І досить вже так прямолінійно юзати ці колоссячка — це не круто! Була вже Тимошенчиха з тими колоссячками — залиште українську пшеницю в спокої хоч на кілька років — нехай росте...
А далі в мене просто слів бракує.
Форма для офіціантів другосортного ресторану української кухні.
Ось ці сумочки... це просто... я не знаю... коли я це бачу, нейрони мого головного мозку кажуть мені: “ - Ліля, пробач, але нам терміново треба перезавантажитись, у нас великий збій...”
А ось ці сумочки — відголосок найгірших спогадів про псевдо-Фенді 90-х. Китайські клійончасті косметички, підкладка яких тріскається через 3 дні... Бррр!
Щоб читачі розуміли, що я не маю жодних особистих негараздів до пані Інни Ігнатієвської (цей дизайнер однозначно може створювати чудовий одяг), от вам ще приклад — колекція Чернікової: http://lvivfashionweek.com/news/lviv-fashion-week-den-2-chernikova-fotoreportazh
Я пам'ятаю (з 2011р. - 4 роки пам'ятаю!!!) яка суперкласна у неї була ось ця колекція: http://lvivfashionweek.com/designers/lyuba-chernikova/lyuba-chernikova-aw-2012
Там по фото навіть не видно — там були такі нереально крутецькі підкладки у пальтах! Там були такі мегачудові вишивки на спинах!
А зараз? Один комплект, у котрому було б не соромно з'витися на сер'йозний культурний захід: http://lvivfashionweek.com/sites/default/files/imagecache/watermarked/news/img_0620.jpg
І поруч другий, у котрому логічно можна хіба що промоутером в супермаркеті акційні канапки з салом роздавати:http://http://lvivfashionweek.com/sites/default/files/imagecache/watermarked/news/img_0615.jpg І все це ще й застилізовано до потемніння в очах “традиційними” зачісками-мейком-взуттям...
Все, я засмучена, роззлючена, і я не розумію людей, котрі можуть, але не хочуть ((