Цьогоріч Назар Стахнів представивив свою першу колекцію на LFW, створивши власний бренд - NAT.
Одяг на подіумі був виразним, графічним, концептуальним, а родзинкою показу стала особлива постановка Олени Болдарєвої.
Аби дізнатися більше про колекцію та про самого дизайнера, я вирішила взяти у Назара Стахніва інтерв'ю, отож ви можете про все довідатись з перших рук!
Назар, я багато років сприймала тебе як одного з команди LFW. Розкажи, як ти потрапив у таке fashion-оточення? :)
Десь у 2008 р. я познайомився з Марсельюсом Джонсом, а він приїздив якраз на LFW і потягнув мене з собою. Він мене познайомив з Дарою Янковською та Петром Нестеренком, досить швидко вони запропонували мені займатися запрошеними іноземними гостями. Часто це бували не просто люди з інших країн, а взагалі з якихось кардинально інших культур та світів і мені було дуже цікаво з ними. Працював старанно, намагався, щоб їх нічого не турбувало, навіть якісь побутові дрібниці, адже саме такі деталі потім дуже впливають на загальне враження людини про місто і відвідану подію.
А коли виникла ідея зробити власну колекцію?
Дуже давно. Дуже. З дитинства мене цікавило візуальне мистецтво. Одяг я сприймав як його частину і мав розуміння того, що ним можна стільки всього сказати! Стежив за “Сезонами Моди” з Андрієвською по ТВ. Я знав чого хочу, але тоді ще не знав як це втілити.
Знати що ти хочеш зробити - одне, а відчути що ти вже можеш це зробити - інше. Розкажи про своє становлення.
Певний час я шкодував, що не навчався в Академії Мистецтв, розуміючи, що мені бракує якоїсь бази. Потім пішов на курси і усвідомив, що розумію, як працювати з конструкцією, з лекалами розібрався взагалі сам. У мене з дитинства ніколи не було жодних проблем ні з геометрією, ні з просторовою уявою і мене захопило конструювання одягу. Думки про архітектуру та конструкції мене буквально переслідували... Хоча до того я вже вмів шити - навчився сам, але ще не знав усіх цих тонкощів.
З огляду на усі колекції та дизайнерів, яких ти побачив працюючи на Львівському тижні моди (далі: LFW) за усі ці роки, а також просто сприйняття стилю людей на вулицях, який стиль тобі найближчий?
Мені подобаються дуже різні напрями, від Elie Saab і Chanel до Антверпенської школи, але зараз мені найближча архітектурність, графічність. Я спостерігаю за людьми на вулиці, в їх природному середовищі, і скажу, що часто вони не помічають, наскільки цікаво одягаються. Часом безхатченко може виглядати концептуальніше, ніж актори з червоної доріжки, адже вони позбавлені стереотипів!..
Розкажи детальніше про свою колекцію, як ти її створював?
Взагалі коли я почав працювати над колекцією, то просто сховався біля Дрогобича на 5 тижнів. Обмеживши своє спілкування з близькими та друзями, я занурився в роботу. Ця колекція стала моєю сублімацією вражень від фільму, котрий мене глибоко зачепив - “Інтерстеллар”. Це неймовірний твір з глибоким філософським змістом, начебто про макрокосмос, але в цьому можна розгледіти й саму маленьку людину і прочитати там себе (за одним з принципів герметизму: “В піщинці побачиш Всесвіт, не лише одну піщинку...”).
Зокрема мене дуже цікавив чоловічий одяг, адже у нас в Україні для чоловіків шиють одиниці. Я вирішив це також спробувати: з 16 комплектів на подіумі 5 було чоловічих. Щодо використаних тканин, вирішив наразі не ускладнювати собі життя - шукав якісні, але прості матеріали, котрі нормально себе поводять у роботі... Я переніс максимум уваги на сам дизайн, на конструкцію.
Хто робив скляні прикраси?
Мені друзі порадили художницю Василину Курило (VasGlass). Ми зустрілися, я пояснив, які речі хочу бачити, і вона справді змогла спеціально для колекції створити саме те, про що я просив. Коли я приніс перші декілька речей, ми зрозуміли, що разом з одягом це дає цілісну картину.
Не хотілося самому створювати аксесуари?
Може колись, але не зараз. Взагалі вважаю, що дизайнеру не варто займатися ні музикою, ні постановкою, ні зйомкою.
Коли дизайнер створює свою першу колекцію, у нього завжди є багато сумнівів, він може намагатися передбачити реакцію публіки, але мені цікаво от зараз, коли перший показ вже позаду: наскільки ти задоволений тим, як усе відбулося? Яку реакцію ти очікував і яку отримав?
Мене насправді дуже позитивно здивувала реакція. Справа в тому, що для мене дизайн - це процес, що ніколи не зупиняється, не переривається. Немає точок, в яких можна було б зупинитись. Я бачив дизайнерів, які, зробивши одну-дві колекції, починали дерти носа, вважаючи себе зірками, і мене такий розвиток подій дуже лякає! Треба ж постійно вчитися, розвиватися, все дивитися, спілкуватися з тими, хто живе процесом. Не можна зупинятися і “спочивати на лаврах”.
Чи є у тебе зараз якась сформована ідеологія, яку ти хотів би донести своїм клієнтам? Якими ти їх бачиш?
Мій одяг для людей з характером, з внутрішнім стержнем. Водночас мій клієнт - це людина освічена й проста. Тобто завдяки освіті і внутрішньому розвитку ця людина розуміє порядок речей, має сформований світогляд. Також я хочу, щоб мій одяг був універсальним, проте не позбавленим сексуальності - щоб сукню можна було вдягти як на роботу, так і на вечірку, і всюди виглядати ефектно й водночас доречно.
Для мене взірцями такої особистості є Сьюзі Менкес, Альона Долєцкая — жінки з стержнем, талановиті професіонали, стиль їх став вже прикладом для інших... І найважливіше, цих професіоналів можна слухати безкінечно))
Є досить логічна думка про те, що перша колекція - це добре, але висновки можна робити лише після другої - третьої...
Так! Я кажу собі: “Заспокойся! Ще нічого не відбулося...” Для творця найгірше - гордість. Немає сенсу гордитися тим, що вийшов на важку стежку, це ж лише початок. Далі буде ще важче, багато праці і недоспаних ночей. І все ж я впевнений у собі і правоті вибору свого шляху))
Тепер стандартне питання: про плани на майбутнє.
Плани є. Можна сказати, що з моменту, як завершився мій показ, почалася робота над другою колекцією. Наразі це далі буде щось графічне. Я дуже зосереджено працюю над тим, щоб колекція наступного сезону була вдалою. Я остаточно відмовився від будь-якої сторонньої діяльності і зосередився виключно на цьому. Спробую ще до свят зробити якусь невеличку капсульну колекцію... Взагалі, вважаю у Львові мають бути модні заходи поміж fashion week і наше завдання створювати привід.
Назар, а яка зараз твоя найамбітніша професійна мрія?
Я мрію про розкішне власне приміщення: величезну майстерню, особливе місце, куди приходитимуть люди, яким близькі мої ідеї. Такий собі класичний варіант уявлення про бутік чи концепт-стор... Такий простір є також дуже важливим для моєї роботи, адже найголовніше (найскладніше) в роботі дизайнера — це пошук натхнення, постійна обробка нової інформації та виношування ідеї.
p.s. зконтактуватися із дизайнером ви зможете за тел. +38073 41 85558, вул. Коциловського 10.
Читайте також
